Мертві бджоли не гудуть або соціальний тупик в Україні

У сьогоднішній ситуації, яка склалася, по-перше з новим Податковим кодексом, який "ріже" всі стартапи, по-друге з відсутністю будь-яких реформ, більше того погіршенням ситуації, люди мислячі ще охочіше збираються і виїжджають за кордон.

Чому ж виник такий "соціальний тупик"?

Пристосуванці готові жити при такій системі ще дуже довго, вони, може, і критикують систему, але далі продовжують проїдати наші з вами чесно зароблені гроші (лише подумайте, третина зарплати працівника йде в Пенсійний фонд. ТРЕТИНА!! при чому у країнах з найкраще розвиненою системою соціального захисту, наприклад в Скандинавських, цей відсоток, який "забирає" держава, щоб перерозподілити кошти, складає 7-10 %. Віддаючи третину свого заробітку, хіба ви відчуваєте себе захищеними???)

Безкоштовна медицина по-українськи- це поки не даш хабаря, тебе нормально не полікують, плюс плати сам за всі ліки.

Безкоштовна освіта- повсюдне хабарництво, починаючи з "подарунків" вчителям, до, в деяких випадках, прямого вимагання викладачами грошей.

Система соціального забезпечення і допомоги населенню - ви відчуваєте себе соціально захищеним чи захищеною?

Пенсійне забезпечення - ви впевнені, що зможете отримувати достойну пенсію на старості, і що держава "встигне" вам віддати всі ті гроші, які "позичила" у вас, і що взагалі буде "кому" віддавати зважаючи на те, що кількість працездатного населення зменшується, а людей пенсійного віку зростає? (докладніше тут: http://www.epravda.com.ua/publications/4ba78bf279bfd/)

В Україні незацікавлені у розвитку малого і середнього бізнесу, тут зацікавлені у вирощуванні наступного покоління таких "пристосуванців", які звикли брати хабарі, роботу отримувати через "зв'язки" і ті ж хабарі, снидіти без будь-яких перспектив, при можливості відірвати собі кусок.

Людині мислячій тут вижити важко, тому так багато виїжджають за кордон, і виникає таке замкнуте коло, коли мислячі люди становлять меншість, і не можуть через вищеперелічені причини перетворитися у більшість.

Великі "Я" і маленькі "інші"

Чому наші власні "світи" здаються такими великими і значущими? І як можуть стільки багато світів вміститися на такій маленькій планеті? Вони труться один об одний, і все таки змушені йти на поступки, звужувати свій світ, щоб в ньому могли поміститися хоча б найрідніші.


Як вийти за рамки себе самого, за рамки внутрішнього світу і егоїзму? 

 

 

І ще раз про село або Доповнення картини мого ідеального життя

Щоб ви часом не подумали, що я збираюся доїти корову чи виносити гноївку в селі, допишу таке.
Десь читала про новий процес, який називається дауншифтінг. Ось саме про це я говорю.
Не займатися в селі фермерством, хоча це теж непогане заняття і при сучасних технологіях і раціональному підході, а головне любові до діла, тобто так званої пристрасті, чудове заняття.
Обов’язково поставити сателітарну тарілку і провести інтернет. Взагалі сучасне життя у великій мірі можна назвати «мережевим життя». Подумайте, на скількох сайтах ви маєте облікові записи, у скількох соціальних мережах зареєстровані?
Так от, фріленс, на мою думку, ідеальний вихід з цієї ситуації. І говорячи «взятися до роботи» мала на увазі поперекдадати, позайматися цікавими проектами. Ось вже другий рік так заробляю собі на життя. І що ви думаєте, навіть непогано заробляю. До речі, аутсорсингом можна навіть заробляти більше, ніж снидіючи на офісі, перекладаючи папери з однієї купки на іншу. Я вже не говорю про можливість вільно розприділяти свій час. Проте, самоорганізація тут відіграє велику роль, отож треба у ній вправлятися.
Плюс невід’ємними складовими такого «ідеального» життя має бути автомобіль (щоб возити дітей до школи в районному чи обласному центрі), і бажано приємні сусіди :)
Думаю, ви вловили ідею. Будемо працювати!
Головне зуміти в собі зламати ці соціальні стереотипи, знайти ініціативу, адже саме ентузіазм дозволяє нашій землі крутитися навколо сонця!

TedxKyiv 2009 - Ідеї, винесені з конференції

Спочатку почала писати звіт про подію, на якій нещодавно побувала, щоб все було по порядку , «правильно». Але здається, у мене завжди в житті все було і є ПРАВИЛЬНО. Чому не можу наважаться зробити «неправильні» речі, певно це так званий синдром «відмінника». Чому так важко як кажуть «push oneself», тобто підштовхувати себе, підштовхувати до якихось дій, до досягнення мети. Як казав один спікер Теду, мами були винайдені, щоб підштовхувати нас))
Отож, викладу тут не звіт, їх можна прочитати багато в мережі. Тут можна знайти ідеї, які варто поширювати, ідеї, які я винесла з конференції TEDxKyiv.
Перше, свідома українська молодь в своїй більшості говорить УКРАЇНСЬКОЮ!
Друге, зараз існує повсюдна тотальна відсутність ініціативи! Починаючи з себе і закінчуючи всім суспільством. Відсутність ініціативи всередині себе, відсутність бажання допомагати іншим. Але ця подія, сам факт того, що нею зацікавилося стільки людей, трошечки спростовує і порушує вищесказане.
Третє, маленький крок кожного означає рух уперед усіх (вкрала під час спілкування в перериві між виступами).
Між іншим, +5 Дмитру Зоцу за його українську!
Виникло питання: Як змінити систему освіти? Адже саме в школах вчаться наші діти. Освіта побудована не для тих, хто хоче вчитися, а для тих хто не хоче (Ісаак Кушнір). Для тих, хто виконує всі завдання, вчить всі теми, пише всі потрібні реферати, здає всі контрольні. А не для тих, в кого творче мислення, для тих, хто не може вписати в рамки цього ДИБІЛІЗМУ (вибачте, за нецензурні вирази). Хоча не все в нас так погано. Дійсно треба розвивати позитивне мислення, чим я і збираюся тут зайнятися. Може, комусь, в тому числі і мені, допоможе.
Рай навколо нас, а пекло – всередині. Люди самі створюють собі пекло. (Олександр Агафонов)
Думаю, тут без коментарів (перевірено на власному досвіді). До речі, здається, могла б написати цілі томи про правильні стосунки і як їх будувати, але це все теоретично…
Сучасне мистецтво це стан, в якому воно знаходиться. (Олександр Агафонов) Просто думка, але загалом млявий виступ.
БУТИ чи МАТИ? (перефразування Гамлета Шекспіра)) (Гліб Усаковський)
Доповідь цього спікера наштовхнула мене на вельми цікаву думку: «Я хочу жити в селі!». І відразу відривається картина ідеального життя. І сучасні технології дозволяють це. Треба лише наважитися жити «не так, як всі», зламати в собі соціальні стереотипи.
Можна я вам викладу картину ідеального життя по моєму? Це певно риторичне запитання)
Отож, уявіть. Сучасний котедж десь далеко, а може і недалеко від великого шумного міста. Вранці встаєш, п’єш щойно видоїне молоко, вітаєшся з сонцем і землею. Сідаєш до праці, готуєш обід сім’ї, радієш невгамовним дітям. Пораєшся коло городу, квітника. Їж те, що сама виростила. На вихідні чи свята їздиш у місто, ходиш в кафе, театри, опери і тд. Живеш повноцінним життям. Хіба не ідеально? Дехто з такого опису може подумати, що я збожеволіла))
І далі ціла купа ідей від Бара Штаусса. Дуже динамічний виступ!!!
- Improve yourself
- Constantly gather knowledge
- Live to experience, to do something for somebody
- Ukraine is the land of people who are SURVIVORS!
- Contribute to society
- Develop positive thinking
- Stimulate your mind
- Believe in yourself
- Love is the glue that holds us together
- Never give up!
- You should give up only 3 things:
1. Fears
2. Indifference
3. Giving up 
Тому, ніколи не здавайтеся, і все у вас вдасться!
P. S. Забула додати, намагатимусь робити «неправильні речі»)